У Покровському храмі наша громада вкотре зібралася для скорботної місії — віддати шану та помолитися за полеглого воїна, старшого солдата  Коваленка Валерія Миколайовича.

Валерій Коваленко народився 9 березня 1974 року в місті Сміла. Закінчив НВК «Загальноосвітня школа І ступеня — гімназія ім. В. Т. Сенатора».

З юних років активно займався спортом: футболом, боксом, хокеєм. Після школи був призваний на строкову військову службу, яку проходив у Міністерстві оборони України в місті Київ.

У мирному житті захоплювався риболовлею, брав участь у міжнародних змаганнях. Був надзвичайно життєрадісною, щирою та світлою людиною, яка завжди приходила на допомогу, підтримувала словом і ділом. Жив улюбленою справою, і саме це робило його по-справжньому щасливим.

У перші дні повномасштабного вторгнення добровільно став на захист України. Служив водієм-сапером 2-го інженерно-саперного відділення 1-го інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти військової частини Збройних Сил України.

Свій останній бій Валерій Коваленко прийняв 5 квітня 2026 року на околицях одного з населених пунктів Гуляйпільського району Запорізької області. Йому назавжди 52…

Щирі співчуття мамі, сину, рідним і близьким, усім, хто знав і пам’ятатиме Валерія.

Світла пам’ять і вічна слава Герою!

Поховали Захисника на Алеї Слави (Загреблянське кладовище).