Дібрівний Дмитро Олександрович

01.05.1988 - 16.08.2014

Дмитро Олександрович Дібрівний, (позивний «Груша»), солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Народився 1 травня 1988 року в місті Сміла, Черкаської області. Закінчив школу в місті Тальне. Брав активну участь у подіях Революції Гідності у складі 31-ої сотні, що знаходилася на вулиці Грушевського — звідти отримав псевдо «Груша». З Майдану одним із перших пішов добровольцем на війну. Служив стрільцем 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар».

14 серпня 2014 року під час оточення Луганська силами АТО на їх відділення йшли 8 танків, два з них були підбиті, інші відвернули й пішли в бік. Командир батальйону та його заступники були поранені. Бойовий побратим Володимир Зюзь сказав товаришам, щоб вони відходили, а він їх прикриє. Потім позицію накрило залпом з РСЗВ «Град», внаслідок чого Дмитро загинув.

Прощалися з Дмитром на Майдані. Похований у м.Сміла 18 серпня 2014 року.

Без брата лишилася сестра Людмила.

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Також відзначений нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно).

У Тальнівській ЗОШ, котру закінчив Дмитро, відкрито меморіальну дошку його честь.

Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві.

Вшановується 16 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії.

У місті Сміла колишній провулок Котовського перейменований на Дмитра Дібрівного.