Пономаренко Іван Владиславович

27.12.1976 - 11.11.2024

Загинув поблизу міста Торецьк Донецької області

Солдат ПОНОМАРЕНКО Іван Владиславович загинув 11 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу м.Торецьк, Бахмутського району, Донецької області.

Іван Владиславович народився 27 грудня 1976 року в місті Сміла. Навчався у загальноосвітній школі №5 (нині НВК "Лідер"). В юності він мріяв стати поліцейським, а згодом мав намір піти служити до армії, адже прагнув захищати свою країну та допомагати людям. Однак його мрії не здійснилися через складні обставини в сім'ї, бо він завжди ставив родину на перше місце, навіть якщо це означало відмовитися від власних крилатих мрій.

Одружився, виростив сина, для якого завжди був підтримкою, другом та наставником. Іван Владиславович був тим, на кого можна було покластися у найскладніших життєвих ситуаціях. Він був людиною з великими мріями та амбіціями, був відповідальним і турботливим.

Іван Пономаренко багато років працював будівельником в Україні та поза її межами. Він був досвідченим майстром, і, крім того, вільно володів польською мовою.

У лютому 2024 року був мобілізований до війська та не вагаючись став на захист країни. Служив номером обслуги 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 4 механізованої роти 2 механізованого батальйону в/ч ЗСУ. Деякий час вважався зниклим безвісти. Але згодом сину сповістили про смерть батька...

"Для мене тато — це символ безмежної турботи, відданості та самопожертви. Він показав, як важливо ставити родину та близьких на перше місце, і я завжди буду пам'ятати, як він віддав все заради нас, щоб я міг жити в мирі та свободі. Дякую тобі, тату, за твою любов, підтримку і за все, що ти зробив для мене. Ти назавжди залишишся в моєму серці" - написав син Максим.

Дякуємо тобі, воїне, за мужність та вірність Україні.

У нього залишився син.

Вічна пам’ять і шана Герою!

Поховали Івана Пономаренка на Алеї Слави (Загреблянське кладовище).